Книга 1
1(Пс. 1:1-2:12) День 1 – Ранок
Псалом 1 (Beatus vir qui non abiit)
A(1:1-6)1. Кант 1 Блажен (אשׁרי) муж, що за радою несправедливих не /хо-о-/дить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на си-/дін-ні /зло-рі-/ків,2. та в Законі Господнім його насо-/ло-о-/да, і про Закон Його вдень та вночі /він роз-/ду-му-/є!3. І він буде, як дерево, над водним потоком по-/сад-же-/не, що родить свій плід /сво-є-/ча-ас-/но, і що листя не /в’я-не–йо-/го, і все, що він чинить, щас-/тить-ся /йо-о–/му!4. Не так ті без-/бо-о-/жні, вони як полова, що вітер її /роз-ві-/ва-а-/є! 5. Ось тому то не встоять безбожні /на су-/ді, ані грішники у /збо-рі /пра-вед-/них, 6. дорогу бо праведних /зна-є–Гос-/подь, а дорога без-/бож-них /за-ги-/не! Doxologia. Слава Отцю і Сину і Святому /Ду-у-/ху і нині і повсякчас і во-/ві-ки/ ві-і-/ків.
День 1 – Ранок
Псалом 2 (Quare fremeerant gentes ?)
B(2:1-3) Кант 6 1. Чого то племена бун-/ту-у-/ють, а народи (גוים) за-/ду-му-/ють мар-/не? 2. Земні царі повстають, і князі нараджуються /ра-а-/зом на Господа та на Йо-/го По-/ма-зан-/ця: 3. Позриваймо ми їхні кай-/да-а-/ни, і поскидаймо із себе /їх-ні/ пу-у-/та!
C(2:4-6)4. Але Той, Хто на небесах пробуває посмі-/є-єть-/ся, 1Вла-/ди-ка–їх /вис-мі-/є!5. Він тоді в Своїм гніві промовить /до-о/ них, і настрашить їх Він у Своїм /пе-ре-/се-ер-/ді: 6. Я ж помазав Свого Царя /на Сі-/он, 1Свя-/ту го-/ру Сво-/ю.
B1(2:7-9)7.Я хочу звістити поста-/но-о-/ву: Промовив до /Ме-не /Го–ос-/подь: 8. 1Ти/ Мі-ій/ Син, Я сьогодні Те-/бе–е/ по-ро-/див.9. Жадай Ти від /Ме-е-/не, і дам Я на-/ро-ди (גוים)/ То-о-/бі,
A1(2:10-12)10. як спадщину /Тво-о-/ю, володіння ж Твоє аж /по кін-/ці зем-/лі!11. Ти їх повбиваєш залізним /же-ез-/лом, потовчеш їх, як /по-суд/ ган-чар-/ський…12. А тепер помудрійте, /ца-а-/рі, 3навчіться /ви, суд-/ді зем-/лі:13. Служіть Господеві зо /стра-а-/хом, 2і ра-/дій–те з /трем-тін-/ням!14. Шануйте Сина, щоб Він не роз-/гні-вав-/ся, і щоб вам не загинути в /до-о-/ро-о-/зі, бо гнів Його незабаром за-/па-лить-/ся. Блаженні (אשׁרי) усі, хто на /Ньо–го—на-/ді-єть-/ся! Doxologia. Благословен Господь, Бог Із-/ра-ї-/ля, Від віку і до /ві-ку !/ А-а-/мінь.
Аналіз літературної структури:
1(Пс. 1:1-2:12) |
А: щастя – тема розвивається протягом всього Псалма: вона починається з розмови про щастя особисте (А) і виливається в підсумок (А1), який стосується всіх. Праведником 1-го Псалма вважають Христа, тому динаміка розвитку теми повʼязана з наслідуванням Христа: справді щаслива людина — Христос, стає моделлю для наслідування при здобутті щастя будь-ким. |
В: народи — Псалом задає вірну перспективу для розуміння Євангелія, про яке занадто довго говорили як про щось “особисте”: особистий Спаситель, особисті стосунки, особисте, особисте… Велике ж Доручення Христа (може це вам видасться дивним) не говорить суто про особисте1. Воно полягає в дорученні навчити народи. Псалом також повʼязує особисте з царями, князями і суддями (представники народу) та з народами і кінцями землі (всім людством). В тексті протиставляється рада народів, які повстають на Бога та Його Помазанця (В) і рада Господа, який проголошує спадкоємця престолу і все віддає Сину. Він буде судити народи (B1)/ |
С: коронація — це дуже урочисте дійство. Як на її фоні виглядає бунт народів ? Сміх і страх: подвійна емоція, яка відображена в тексті робить коронацію чимось справді надзвичайним. З одного боку Царя, який помазує Сина веселить і смішить бунт людей. Подібну історію ми знаходимо в книзі Буття, 12 розділ, коли йдеться про те, що “Бог спустився, щоб подивитись на вежу, яку будували люди”. Тут є іронія: для того, щоб подивитись на вежу, яка має сягати неба Богу треба опуститись. Так само в Псалмі недосяжність висоти, на яку зазіхнули люди передається словами “Той, хто на небесах пробуває”. Отже, з одного боку це смішно. А от з другого боку страшно. Текст оригіналу говорить про полумʼя Божого гніву. Подвійне значення слова “гнів” в євр. мові наводить на думку про Дракона, з ніздер якого бухає вогонь. Оскільки ця частина є центром хіазму, вона дуже важлива для розмуміння самого не тільки змісту самого Псалма, а й біблійного погляду на Євангеліє, яке, по суті теж є проголошенням Царювання воскреслого Христа. |
Структура |
Звʼязки |
Назва |
Текст |
Аналіз |
Коментар |
11-1-1 |
(1-6) |
Гнів Господа |
2:12=7:6 |
Проголошення того, що гнів прийде=заклик до Бога вилити гнів. |
|
11-1 |
(1-11) |
Процвітання зла |
2:2=12(13):2(3) |
Ворог повстає на Помазанця=помазанець (Давид) запитує як довго ворог повставатиме. |
|
5-1-1 |
(1-13) |
Процвітання доброї людини |
1:3=14(15):5 |
Праведник описується за допомогою образів стабільності (пор.Мф.7:15-20,24-27). |
|
5-1 |
(1-25) |
Шляхи Господні |
1:6=26(27):11 |
Господь знає дорогу=прохання показати дорогу і провести; дорога безбожних загине=заради (з огляду на) ворогів |
|
4-4-1 |
(1-16) |
Дарований Цар |
2:6=17(18):50(51) |
Бог помазав Царя=Бог спас і помилував помазанця (Давида) і його нащадків. |
|
4-1 |
(1-31) |
Щаслива людина |
1:1=33(34):8(9) |
Блажен муж…(А-А1) =скуштуйте і побачте |
|
3-1-1 |
(1-21) |
Процвітання доброї людини |
1:3=22(23):5 |
Ріст дерева=трапеза |
|
3-1 |
(1-41) |
Людина правосуддя |
1:6=44(45):7(8) |
Господь знає дорогу праведних (צדיקים)=Господь полюбив справедливість (צדק); дорога безбожних (רשעים) загине=Бог ненавидить зло (רשע). Далі в Пс.2 йдеться про помазання=помазав оливою радості (44:), |
В обох Псалмах та сама логіка — Бог помазує праведного Царя, який ненавидить зло і демонструє це «друзям» (наближеним до царя — в Пс.1,2 це судді., царі і князі землі). Олива помазання тут названо оливою радості, що відображено в понятті «Євангеліє». |
2-1 |
(1-61) |
Нарікання людей |
2:1=64(65):7(8) |
Народи бунтують і задумують марне=Бог втихомирює гуркіт морів (море — символ поганських народів) |
|
1-1 |
(1-121) |
Щаслива людина |
1:1=145(146):5 |
Блажен муж (А-А1)=Бог Яковів помагає, надія на Бога. |
Апостоли молилися словами цього Псалма після першого арешту (Дії 4 :23-34). Псалом став потужним інструментом в їх устах — Бог відповів на цю молитву землетрусом (в.31).
Основні теми Псалма (щастя, народи і коронація) виражають суть Євангелії. Помазаний Богом Цар Юдейський має стати щастям для всіх народів землі. Це називають Великим Дорученням для Його апостолів (Мф.28).