Матеріал опрацьовано з сайту http://www.bible.literarystructure.info/bible/32_Jonah_e.html

1 (Йона 1:1-3)

A(1:1-2)^1. І було слово Господнє до Йони, Аміттаєвого сина, таке:

A'(1:3)^2. Устань, іди до Ніневії, великого міста, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло прийшло перед лице Моє.^3. І встав Йона, щоб утекти до Таршішу з-перед Господнього лиця. І зійшов він до Яфи, і знайшов корабля, що йшов до Таршішу, і дав заплату його, і ввійшов у нього, щоб відплисти з ними до Таршішу з-перед Господнього лиця.

2 (Йона 1:4-16)

A(1:4-5)^4. А Господь кинув сильного вітра на море, і знялася на морі велика буря, і вже думали, що корабель буде розбитий.^5. І налякалися моряки, і кликали кожен до своїх богів, і викидали ті речі, що були на кораблі, до моря, щоб полегшити себе. А Йона зійшов до споду корабля, і ліг, і заснув.

B(1:6-8)^6. І приступив до нього керівник корабля, та й сказав йому: Чого ти спиш? Уставай, заклич до свого Бога, може згадає цей Бог про нас, і ми не згинемо.^7. І сказали вони один до одного: Ідіть, і киньмо жеребки, та й пізнаємо, через кого нам оце лихо. І кинули вони жеребки, і впав жеребок на Йону.^8. І сказали до нього: Об’яви ж нам, через що нам це лихо? Яке твоє зайняття, і звідки ти йдеш? Який твій край, і з якого ти народу?

C(1:9)^9. І сказав він до них: Я єврей, і боюся я Господа, Небесного Бога, що вчинив море та суходіл.

D(1:10a)^10. І налякалися ті люди великим страхом, і сказали до нього: Що це ти наробив?

E(1:10b)Бо ці люди довідалися, що він утікає з-перед Господнього лиця, бо він це їм об’явив.

D(1:11)^11. І вони сказали до нього: Що ми зробимо тобі, щоб утихомирилось море, щоб не заливало нас? Бо море бушувало все більше.

C'(1:12)^12. І сказав він до них: Візьміть мене, і киньте мене до моря, і втихомириться море перед вами; бо я знаю, що через мене оця велика буря на вас.

B'(1:13-14)^13. І міцно гребли ці люди, щоб дістатися до суходолу, та не могли, бо море бушувало все більш проти них.^14. І вони кликнули до Господа та й сказали: О Господи, нехай же не згинемо ми за душу цього чоловіка, і не давай на нас неповинної крови, бо Ти, Господи, чиниш, як бажаєш!

A'(1:15-16)^15. І підняли вони Йону, і кинули його до моря, і спинилося море від своєї лютости.^16. І налякалися ці люди Господа великим страхом, і приносили Господеві жертви, і складали обітниці.

3(Йона 2:1-11)

A(2:1)^1. І призначив Господь велику рибу (דג), щоб вона проковтнула Йону. І був Йона в середині цієї риби три дні та три ночі.

B(2:2-3)^2. І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби,^3. та й казав: Я кликав з нещастя свого до Господа, і відповідь дав Він мені, із нутра шеолу кричав я, і почув Ти мій голос!

C(2:4-7)^4. І Ти кинув мене в глибочінь, у серце моря, і потік оточив був мене. Усі хвилі Твої та буруни Твої надо мною пройшли.^5. І сказав я: Я вигнаний з-перед очей Твоїх, проте ще побачу я храм Твій святий.^6. Вода аж по душу мене обгорнула, безодня мене оточила, очерет обвиває кругом мою голову!^7. Я зійшов аж до споду гори, а земля її засуви стали за мною навіки! Та підіймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій!

B'(2:8-10)^8. Як у мені омлівала душа моя, Господа я спогадав, і молитва моя ця до Тебе долинула, до храму святого Твого!^9. Ті, що тримаються марних божків, свого Милосердного кидають.^10. А я голосною подякою принесу Тобі жертву, про що присягав я, те виконаю. Спасіння у Господа!

A'(2:11)^11. І Господь звелів рибі (דג), і вона викинула Йону на суходіл.

4(Йона 3:1-10)

A(3:1-4)^1. І було Господнє слово до Йони вдруге таке:^2. Устань, іди до Ніневії, великого міста, і проповідуй на нього те слово, що Я говорив був тобі!^3. І Йона встав, і пішов до Ніневії за Господнім словом. А Ніневія була місто велике-превелике, на три дні ходи.^4. І зачав Йона ходити по місті, на один день ходи, і проповідував і казав: Ще сорок день, і Ніневія буде зруйнована!

B(3:5-9)^5. І ніневітяни ввірували в Бога, і оголосили піст, і позодягали верети, від найбільшого з них аж до найменшого.^6. І дійшло це слово до царя Ніневії, і він устав зо свого трону, і скинув плаща свого з себе, і покрився веретою, та й сів на попелі.^7. І він звелів кликнути й сказати в Ніневії з наказу царя та його вельмож, говорячи: Нехай не покуштують нічого ані людина, ані худоба, худоба велика чи худоба дрібна, нехай вони не пасуться, і нехай не п’ють води!^8. І нехай покриваються веретами та людина й та худоба, і нехай сильно кличуть до Бога, і нехай кожен зверне з своєї дороги та від насильства, що в їхніх руках.^9. Хто знає, може Бог обернеться й пожалує, і відвернеться з жару гніву Свого, і ми не погинемо!

A'(3:10)^10. І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив.

5(Йона 4:1-11)

A(4:1-3)^1. І було це для Йони на досаду, досаду велику, і він запалився.^2. І молився він до Господа та й казав: О Господи, чи ж не це моє слово, поки я ще був на своїй землі? Тому я перед тим утік до Таршішу, бо я знав, що Ти Бог милостивий та милосердий, довготерпеливий та многомилостивий, і Ти жалкуєш за зло.^3. А тепер, Господи, візьми мою душу від мене, бо краще мені смерть від мого життя!

B(4:4)^4. А Господь відказав: Чи слушно ти запалився?

C(4:5-6)^5. І вийшов Йона з міста, і сів від сходу міста, і поставив собі там куреня, і сів під ним у тіні, аж поки побачить, що буде в місті.^6. І виростив Бог рицинового куща, і він вигнався понад Йону, щоб бути тінню над його головою, щоб урятувати його від його досади. І втішився Йона від цього рицинового куща великою радістю.

A'(4:7-8)^7. А при сході зірниці другого дня призначив Бог червяка, і він підточив рицинового куща, і той усох.^8. І сталося, як сонце зійшло, то призначив Бог східнього гарячого вітра, і вдарило сонце на Йонину голову, і він зомлів. І він жадав, щоб йому померти, і казав: Краще мені смерть від мого життя!

B'(4:9)^9. І промовив Бог до Йони: Чи слушно запалився ти за рициновий кущ? А той відказав: Дуже розлютився я, аж на смерть!

C'(4:10-11)^10. І сказав Господь: Ти змилувався над рициновим кущем, над яким не трудився, і не плекав його, який виріс за одну ніч, і за одну ніч згинув.^11. А Я не змилувався б над Ніневією, цим великим містом, що в ньому більше дванадцяти десятисячок люда, які не вміють розрізняти правиці своєї від своєї лівиці, та численна худоба?

1-1

1 Йона намагається втекти від Бога (1:1-3)

2 Біда, в яку попав Йона (1:4-16)

3 Молитва Йони (2:1-11)

4 Навернення Ніневії (3:1-10)

5 Засудження Йони (4:1-11)